Історія створення Міжнародного руху Червоного Хреста


          Минають роки і разом з ними спливають події, їх герої та символи. Але залишаються одвічні істини, що непідвладні руйнівному часу. Це – милосердя, людяність, співчуття, взаємодопомога. Саме їх майже 150 років несе в життя Міжнародний рух Червоного Хреста.  До цієї найбільшої гуманітарної мережі в світі входить: Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Міжнародна Федерація Червоного Хреста та 186 національних Товариств Червоного Хреста  та Червоного Півмісяця.


           Одним із ініціаторів руху був швейцарець Анрі Дюнан, який 24 червня 1859 року випадково став свідком кровопролитної битви між італо-французською та австрійською арміями біля містечка Сольферіно на півдні Італії. Ця битва коштувала арміям 80 тисяч вбитих, поранених і хворих воїнів. Війська відійшли на свої позиції, а на полі залишились без допомоги тисячі поранених. А.Дюнан був приголомшений побаченим і звернувся за допомогою до місцевих жителів  -  сотні життів було врятовано. У 1862 році А. Дюнан видає свою знамениту книгу "Спогади про Сольферіно”, яка справила велике враження на європейську громадськість і прискорила створення міжнародної червонохресної спільноти. Розпізнавальним знаком Товариства була прийнята емблема – червоний хрест на білому полі – це зворотнє розташування кольорів прапору Швейцарії – в ознаку того, що Рух зародився саме в цій країні. День народження А.Дюнана – 8 травня –відзначається, як Всесвітній день Червоного Хреста. Анрі Дюнан все своє подальше життя присвятив благодійній діяльності та розвитку червонохресного руху. В 1901 році він став першим лауреатом Нобелевської премії, яку теж віддав на доброчинні справи. 

           Створений у 1863 році "Міжнародний комітет допомоги пораненим”, у 1876 р. був перейменований у "Міжнародний Комітет ЧХ”. Він і досі складається виключно із громадян Швейцарії і покликаний здійснювати контроль за додержанням державами конвенції про захист жертв війни. Перша конвенція була прийнята в Женеві 22 серпня 1864 р., в її основі були покладені такі принципи, як: воюючі сторони повинні підбирати поранених на полі бою і надавати їм допомогу незалежно від їх національності; персонал і установи, а також поранені та хворі, які перебувають у них на лікуванні, користуються правами захисту і недоторканності.Міжнародний Комітет Червоного Хреста діє і донині. Його діяльність полягає в захисті  та допомозі жертвам збройних конфліктів. МКЧХ виступає, як нейтральний посередник між воюючими, надає допомогу пораненим та хворим військовослужбовцям та учасникам внутрішніх збройних конфліктів, діє в інтересах цивільного населення, пильнує за дотриманням усіма сторонами норм міжнародного гуманітарного права. 

          У 1919 році була створена Ліга товариств ЧХ, тобто  федерація (об’єднання) національних товариств ЧХ і ЧП. Сьогодні Міжнародна Федерація Червоного Хреста – це міжнародна гуманітарна організація, до складу якої входить 186 держав світу. Її мета - 

 – надання всебічної допомоги потерпілим від стихійних та екологічних катастроф в мирний час та координація дій національних товариств у наданні  гуманітарної допомоги потребуючим; підтримка і сприяння національним товариствам у реалізації програм щодо запобігання інфекційних і небезпечних хвороб, допомоги малозахищеним категоріям населення, розвитку молодіжного волонтерського руху тощо. Міжнародна Федерація ЧХ і ЧП фінансується за рахунок внесків країн – членів МФ, Гуманітарного Управління Європейського Співтовариства (ЕСНО), благодійних пожертвувань. (Зліва від тексту – портрет А.Дюнана)

 

Історія розвитку Івано-Франківського Червоного Хреста.

Нажаль  даних про діяльність  Червоного Хреста на території Станіславської   ( нині Івано-Франківської ) області  до 1939 року в обласному архіві в місті Івано-Франківську немає  .В післявоєнні роки Товариство допомагало закладам охорони здоров»я у проведенні санітарно-оздоровчих заходів та санітарно-просвітницькій роботи серед населення області, у шефстві над евакогоспіталями , сім’ями полеглих воїнів та інвалідами Другої світової війни, боротьбі з безпритульністю дітей.  В період  1945 - 1949 років в області працювали санєпідзагони Червоного Хреста №№ 22,17,18,16,24 в Косівському, Надвірнянському, Верховинському, Галицькому, Богородчанському, Коломийському та інших районах області, які провели значну роботу  в боротьбі з  педикульозом , ситним тифом, венеричними хворобами серед населення Прикарпаття .  Протягом 68 років обласну організацію Товариства Червоного Хреста в області очолювали Б.Савицький (жовтень 1944-13 листопада 1044), Н Крутіль ( 14 листопада 1944  - 30 вересня 1946 ), П.Баб»юк (1 жовтня 1946-5 жовтня 1947 ), П. Петрухін (6 жовтня 1947 -26 жовтня 1947 ), Г.Майборода ( 26 жовтня 1947 – 30 грудня 1953 ) ,К.Волкова ( 30 грудня 1953-11 травня 1960 ), Є.Башкін ( 11 травня 1960 – 1 січня 1972 ), Л.Ковальчук (11 січня 1972-4 січня 1976 ), К.Макаренко (4 січня 1976-28 квітня 1978 ) , Л. Делова (28 квітня 1978 -14 серпня 1983 ), В.Пантазі ( 15 серпня 1983- 4 липня 1984 р. З 7 липня 1984 року  очолює Івано-Франківську обласну організацію  В.Старченко

З 1967 року в місті Івано-Франківську існує вулиця 100 річчя Червоного Хреста , яка названа за заслуги Червоного Хреста в післявоєнні роки.

Червонохресний рух в області

          Івано-Франківська обласна організація Товариства Червоного Хреста складається з обласного комітету та 17 міськрайорганізацій, із них 12 районних, 2 міськрайонних і 3 міських, 1243 первинних організацій ,налічує 263029 членів Товариства ,з яких 125995 молодь. 88 патронажних сестер обслуговують більш 6,5 тис наших підопічних.В області працює  5 медико-соціальних центрів , денний стаціонар ,стаціонарне відділення , притулок ,6 пунктів надання першої допомоги ,16 банків одягу.

 Сьогодні в Червоному Хресті на Прикарпатті працюють віддані своїй справі голови : з 1984 року Коломийської місьрайонної організації –заслужений працівник соціальної сфери Людмила Макарова ,з 1999 року відкритий медико-соціальний центр. При ньому функціонує денний стаціонар на 25 ліжок з одноразовим харчуванням,їдальня Червоного Хреста,безкоштовна аптека, банк одягу .Тут робляться всі види ін»єкцій, фізіопроцедури ,лікувальний масаж ,фізіотерапія, лікарський прийом геронтолога. З 1980 в Калуській місьрайонної організації – заслужений медпрацівник ,член правління НК ТЧХУ  Хемич Занаїда , яка в 1999 році створила потужний медико-соціальний центр ,протягом багатьох років співпрацює з німецьким Червоним Хрестом м Аугзбург. , з 1988   Надвірнянської районної організації Ольга Фелезюк, в районі працює медико-соціальний центр та стаціонарне відділення Червоного Хреста на 10 ліжок , з 2005 року Тисменицької районної організації Федик Марія ,нагороджена медалю « За відзнаку перед Прикарпаттям », 2010 році створила  потужний  медико-соціальний центр , з 2005   Болехівської міської організації Дякунович Галина органузовує роботу притулку Червоного Хреста на 20  ліжок

В щоденних турботах про хворих,стареньких,знедолених та немічних активно працюють наші патронажні сестри : нагороджена орденом «За заслуги !!! ступеня » Марія Красняк ,  заслужений медпрацівник України Уляна Басовська , Лілія Куневич ,Ганна Роїк , Катерина Козій , Марія Семенчук, Ірина Маковійчук ,Світлана Мицкан, Ольга Пілецька , Ольга Мойсей, Наталья Карбівська,Оксана Завальнюк ,Галина Базюк  , Ольга Кузів та інші

Хотілося згадати добрим словом колишніх заступників голови ОО ТЧХ Катерину Марініну (пропрацювала 40 років ) Валентину Слободянюк (пропрацювала 25 років ) , колишніх голів районих та міських організацій Віру Філіпович,Анастасію Кос, Ярослава Стецика,Мирославу Дячук, Романа Канюка,Дмитра Бордуна,Богдана Біляка,Олександра Малендевича,Івана Довганича,Марію Котик,Анатолія Полового,Тамару Тимчук,які  багато зробили для розвитку червонохресного руху на Прикарпатті.